(сонет)
Червнева ніч... Неначе прохололо.
Змінився шум інтимністю акустик.
Покоси пахнуть особливо густо
Удосвіта, під соло матіоли.
Вплів соловейко шовк у літа голос,
Натхненний коник пісні не відпустить,
В пелюсті дощ живий, у річці — плюскіт.
Шепоче ніч: як хороше навколо...
"Кум-кум..." — підтягнуть приспів очерети,
М'які баси ввіллють у ноти таїн.
Дзижчань не чути... Тільки пахне медом.
Окрилююся, млість я п'ю до краю,
Секрети підслуховую ведмедиць:
У вікна юне літо залітає.
Чудовий сонет, Маічко! 
