Які ж стоять розкішні явори,
А які трави буйні та зелені,
Весна - таки чудове ймення!
Її благословляє Бог згори!
Громи збудили Божі небеса,
Кує зозуля, соловей щебече
І коромислом райдуги на плечі,
Як всіх чарує весняна краса!
Вклонитись Богу за це все, що є
І зрозуміти - в кожній миті щастя,
А вгамувати спрагу цим причастям,
Для цього Бог нам це життя й дає!
Галина Грицина.
