лежу спина втомилася від болю
у локтях біль пронизує кістки
і не кричу, не рву на собі коси
як штори переплетений вуаль
спада з карнизу моє брякле тіло
в очах бетонний морок , стукіт гул
минув ще тиждень знову без виплати
погода тішить лиш сумна
Лиш сон вгамовує страждання
На ранок біль повернеться сповна
із дня на день перекладаю свої речі
чекаю вечора , заснути щоб забути
отак
