UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Руслана Сапронова: А НАМ НАВ'ЯЗУВАЛИ… - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Руслана Сапронова, 03.06.2026 - 00:24
Оце так дискусія у вас вийшла! Дякую за увагу до моєї творчості!
Ростислав Сердешний, 23.05.2026 - 17:23
Розстріляне Відродження...було колись. Щоб не повторити цю епоху знову, сьогодні, треба не допускати повернення тоталітарного устрою. Там, за межею Ураїни, він уже, на жаль, є й намагається вторгатися в наш простір, як загальнонаціональний, так і особистий, і не тільки намагається. Втогнення відбулося. Йде війна. І ціна висока - руйнування та життя
Валентина Ржевская відповів на коментар Ростислав Сердешний, 24.05.2026 - 07:56
Не ображайтеся, будь ласка, але Розстріляне Відродження 1920-х років на російську культуру поширюється так само. Навряд чи якась удавана відплата російським класикам є засобом захисту своєї держави і національної культури. Результат такої відплати не буде позитивним.
Ростислав Сердешний відповів на коментар Валентина Ржевская, 24.05.2026 - 14:31
Ви пишете наче, що вам нав'язували російських класиків, бо українських забороняли. Тепер пишете про відплату. Трішки плутано. Чи ви проти нав'язування чужого, ратуєте за захист свого? Чи вважаєте таке нав'язування виправданим?У Блока погляди на Україну не виходили за межі імперських. Єсенін як вихідець із селянства, простолюду, так, певною мірою імпонував її прагненню до незалежності. Ідея поезії вашої десь жевріє, мерехтить, але надто завуальована, сприймається неоднозначно. Принаймні після першого прочитання. Чи винні митці важко сказати? Проте чи не вони є виразниками духу народу? І чи не вони не зуміли щось загальнолюдське донести до нього? Дискусійне загалом питання. Валентина Ржевская відповів на коментар Ростислав Сердешний, 24.05.2026 - 16:22
Цей вірш не мій, і мені російських класиків ніхто не нав'язував. Ніхто і ніколи. Я читаю їх за своїм бажанням, просто бо знаю. І деяких люблю, як і українських.Якщо поети є виразниками духу народу, то лише настільки. наскільки кожному з них це дано. І Блока, і Єсєніна і "інших ще" є за що поважати і за що ними цікавитися окрім їх суспільно-політичних поглядів, яких їх читач може просто не знати. Спочатку біла береза під вікном. чорна людина і дванадцять, а потім вже - які суспільно-політичні погляди були у авторів. І ці погляди. окрім іншого, можуть мінятись у будь-кого під впливом обставин. Не ображайтеся, будь ласка, просто Ви не подивилися, хто є автором, а хто - коментаторами. Цілком зрозуміло, що Розстріляне Відродження заслуговує на всіляку повагу, читацьке вивчення і захоплення. Справа в тому, що воно насправді не є тільки українським явищем, а окрім російських класиків в Україні вивчалися й видавалися українські автори ХХ ст. Отже. не можна стверджувати, що вони цілком замовчувалися, а зі здобуттям незалежності їх стали вивчати ще більше, включаючи репресованих і замовчуваних доти. Zorg, 22.05.2026 - 16:11
Дорогой автор. Конечно, здорово, что снесли памятники русским классикам и теперь нет ни малейших преград для того, чтобы украинская поэзия и литература цвели. 30 лет независимости пролетело, а ни одного нобелевского лауреата в рядах украинских писателей не обнаружилось. Да бог с этими лауреатами, читать абсолютно нечего, ну разве что подобные лозунги, как в вашем случае. Теперь вопрос лично к вам, как к "поэту", а когда вы начнёте писать так, чтобы мороз по коже? Сейчас ведь никто не мешает вам работать над качеством стихотворений: ни Блок, ни Есенин? Не так ли? Или, может, дело не в них? Есть такая поговорка: нечего пенять на зеркало, если лицом не вышел. Как-то так. Слава Украине!
Валентина Ржевская відповів на коментар Zorg, 22.05.2026 - 16:35
Уважаемый комментатор, я скорее соглашусь с Вами, но хочу сделать несколько замечаний "в порядке дискуссии". Премию, любую, дают не столько за качество произведения, сколько за способность автора угадать, возможно, и нечаянно, по каким правилам она присуждается. Ни Блок, ни Есенин нобелевскими лауреатами не были. У меня пока не получилось подружиться с Есениным, а Блок иногда. но нечасто. очень нравится. Но насчет того, что нечего читать в украинской поэзии - с этим можно очень сильно спорить. Посмотрите, пожалуйста. при возможности эту книгу https://store.ababahalamaha.com.ua/antolohiia-ukrainskoi-poezii-xx-stolittia-vid-tychyny-do-zhadana и особенно вот этот сборник Лины Костенко https://store.ababahalamaha.com.ua/trysta-poezii Мне бы очень хотелось, чтобы Вы изменили свое мнение. Хотя бы отчасти. До авторки: хіба Ви не вивчали української літератури в одинадцятому класі? Зовсім не всі українські автори були заборонені. Інше питання - за яким принципом вони обиралися до цієї програми й популяризувалися. І точно не Блок і не Єсєнін формували шкільну програму в УРСР, яка дуже давно вже - Україна. Якщо ж Вам і досі з болем не вистачає українських авторів - вийшла, наприклад. ця книга https://store.ababahalamaha.com.ua/antolohiia-ukrainskoi-poezii-xx-stolittia-vid-tychyny-do-zhadana І ще виходять збірки в серії. Вже дуже давно миннув час, коли деякі українські автори просто замовчувалися чи когось із митців закатовували в буквальному сенсі. ((((
Zorg відповів на коментар Валентина Ржевская, 22.05.2026 - 17:21
Я знаком с творчеством Костенко. После Есенина, увы и ах. Сам писать на украинском стал по причине того, что на русскую поэзию потратил более 20 лет жизни а она оказалась не на том языке. Ваш комментарий понравился. Возможно полистаю рекоммендаванную вами литературку. Спасибо.
Валентина Ржевская відповів на коментар Zorg, 23.05.2026 - 09:44
Спасибо Вам. Я сама думаю, что Есенин быстрее всего нравится тем, кто привык к средней полосе России, а я к ним не принадлежу. Возможно, поэтому он может не нравиться некоторым украинским авторам - как кто=то чуждый, но ведь это не должно касаться вообще всех. Раз я рекомендовала. то должна предупредить, что в этом сборнике точно есть стихи, которые не понравятся. Но он задуман как представляющий развитие украинской поэзии за 100 лет и, следовательно, насыщенный. А Лина Костенко мне стала очень сильно нравиться именно после сборника 300 Поезій. Это ее короткая лирика за многие годы. Еще раз большое спасибо, отстала.
Zorg відповів на коментар Валентина Ржевская, 23.05.2026 - 12:00
Страшні слова, коли вони мовчать,коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись. Для меня, если честно, поэзия Костенко - это даже не полустанок, а мимо мелькнушая изба. Нет катарсиса - нет интререса. Поэзия должна будоражить разум, повергая читателя в недоумение, застывшее на устах немым вопросом: а так можно было? Её четверостишье перенасыщено "колы", я бы использовал это пространство для более яркого определения. Но самое главное, Лина подумала, что она хитрее одесского раввина и выдала околесицу: коли не знаєш, з чого їх почать, - это выражение ипользуется только в контексте " когда не знаешь с чего начать разговор", но не слово. Но для неё я снизойду и подскажу: с заглавной буквы Начинается любое первое слово предложения! А исправить куда уж проще: коли не знаєш, з чого ВСЕ почать. Я уверен, что подобными огрехами у неё кишит, потому, скорее всего, мне нечему у неё учиться. Я действую по своей формуле написания, которой давно пользуюсь, хотя и вывел её только-только в противовес Костенко. Когда слова - не шавкина брехня, А волчий вой, вгрызающийся в тени, Тогда перо, отринувши меня, Само запишет образы видений! Я всего лишь глашатай, а перо - мой личный Левий Матфей. P.S. Выражение "шакина брехня" ни коим образом не относится к Л.Костенко. Валентина Ржевская відповів на коментар Zorg, 23.05.2026 - 12:24
В этом случае, может быть, я могу посоветовать посмотреть ее сочинения на темы Давидовых псалмов. Два из них есть в этом сборнике. Может быть, они ближе к образам видений. Мне еще понравилось одно более старое стихотворение не из этого сборника - от имени Пастернака. "Веточка памяти на могилу Пастернака". В Сети есть еще его русский перевод. Во всяком случае, оно запоминалось с добрым чувством.
Zorg відповів на коментар Валентина Ржевская, 23.05.2026 - 12:30
Вряд ли я у Костенко найду хоть что-нибудь приблизительно подобное.https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046415 Но за солюшины спасибо отдельное. Валентина Ржевская відповів на коментар Zorg, 23.05.2026 - 12:57
Прочла. Сравнить свою душу с проклятущей ведьмой - это смело. Спасибо. Солюшины авось посолят блюдо для его сальвейшена.  )))
Zorg відповів на коментар Валентина Ржевская, 23.05.2026 - 13:10
Душу с ведьмой? Простите, и не думал даже. А вот нудьга - сущая дьяволица (ведьма). Поторопились вы с прочтением. Бывает.
Валентина Ржевская відповів на коментар Zorg, 23.05.2026 - 14:11
Из сальвейшенов может быть сработает это https://osvita.ua/school/literature/k/70123/#google_vignetteи это https://bogpoet.com.ua/ukrainskii-klasiki/kostenko-lina/davidovi-psalmi.-psalom-22.html Отстала. Zorg відповів на коментар Валентина Ржевская, 23.05.2026 - 16:54
Спасибо за потраченное время, но мне подобное даже читать смешно.М’язи мої розв’язались, вмерло моє терпіння. Язик моєї розпуки спалив моє піднебіння. Бо пси мене оточили, бики узяли на роги, Обліг злоязикий натовп, протяв мені руки й ноги. Костенко Рифма до убожества примитивная, что касаемо смысла... так это ближе к фрагментированной графомании. Вы помогли утвердиться моей мысли, о том, что в украинской поэзии перманентный кризис. Забагато я сьогодні, мабуть, випив. Біль шматає душу висмоктану вщент, Як побачу за вікном самотню липу, Заціловану набридливим дощем. Zorg Мне ближе боль такого порядка. Когда Костенко пытается вызвать жалость к себе комиксами из буцегарни, я жалею одиноко стоящее дерево, терзаемое дождём. Разные источники боли, разные уровни подачи, разное восприятие мира. Совершенно иная физика картинки. Мне ближе есенинская грусть-печаль, но облачённая в украинские одежки. На том и стою. |
|
|
||||||||||||||||||||||||||
Правдиво пишите! 
