Двоє відомих друзів проти суспільства, чиї недоліки відомі
Про поеми Д.Павличка "Золоторогий олень" і "Поєдинок"
Я часто застосовую метод порівняння і звикла до нього. Сильно підозрюю, що думка про порівняння цих двох поем Дмитра Павличка з'явилася саме тому, що одна поема йде одразу після іншої в збірці, яку я читала. Однак ця обставина не виключє того, що між двома поемами є як спільні, так і відмінні риси, які спонукають читача до їх порівняння. Відмінностей більше, але вони стосуються дрібніших деталей. Спільна - загальна побудова. Отже, з цієї причини пізніше створений "Поєдинок" можна аналізувати на основі "Золоторогого оленя" (далі - "Олень"), порівнюючи з ним.
Спільне. В обох творах головні герої - пара друзів, один - старший за іншого. Вони віддані один одному (як друзі) і протиставлені корисливому суспільству , яке не розуміє цінності справжньої дружби і яке очолює монарх - негативний персонаж (у "Олені" це - безіменний король, у "Поєдинку" - Нерон). Для обох героїв це суспільство створює небезпеку, і в обох випадках молодший герой стає джерелом порятунку для старшого героя і для себе. (Однак у "Поєдинку" порятунок трагічний: це смерть обох героїв, які у такий спосіб звільняються від розбещеного неронівського царства). Читач в обох випадках має поважати двох головних героїв і презирати суспільство, де вони виявилися в'язнями (від читача очікується таке ставлення).
Відмінності.
1. Жанр. "Олень" - це казка, "Поєдинок" - історична поема. Від казки очікується щасливий кінець, і він є. Кінець "Поєдинку" трагічний, але є млоальною перемогою героїв, тому має створювати у читача позитивне враження. (Якщо не може бути щасливого кінця, хай буде позитивний).
2. Час і місце дії. У "Олені" це - умовна дуже значна давнина і Карпати.
Це було давно-давно
У Карпатськм краї,
Ще коли літали там
Райських птахів зграї.
Одразу ж наголошується, що світ Карпат - фантастичний, підходить до надзвичайних подій.
Разом з тим, казка спонукає до гри з деталями, які б порушували цілісність її світу. Згадуються Коломия - отже, вже є Коломия - і вимірювання відстані у кілометрах. Згнадуються декілька разів храми - вони необов'язково мають бути християнськими, але найпростіше уявити саме християнські.
У "Поєдинку" місце дії - Рим часів Нерона. Його репутація вже склалася як його засудження: головний геро зненавидів Рим за "кровожерність невситиму". Коли йдеться про літературний Рим, мається на увазі точне зображення історичних деталей, хоча, можливо, з узагальненням.
Щодо деталей: герої-ггладіатори починають битися між собою під загрозою, що інакше їх розіпнуть за наказом Нерона. Християнство на той час - нове явище. Героям поеми розп'яття відоме як найстрашніший спосіб кари, але вони, двоє скіфів, не християни. Коли наприкінці поеми старший герой каже "Та жаль, що ми не вмерли на хрестах!" можна уявити, що так в основну оповідь вписують появу християнства. Чому жаль? Тому, що так були б бунтівниками проти Нерона? Поділили б долю Христа? Між ними не було б двобою? Читач має або обрати одне з названого, або взяти всі.
3. Оповідач. У "Олені" ніхто з персонажів поеми не є оповідачем. "Автор сеї книжки" згадується лише наприкінці її: він бачив оленя вже по завершенні дії казки. У "Поєдинку" є оповідач: це старший з двох героїв - гладіаторів. Оскільки він вмирає, не вповні зрозуміло, кому саме і за яких обставин він розповідає про попередні події і як взагалі він може розповідати. Можливо, йдеться про його спогади. Можливо, вони звернені до інших гладіаторів, а одночасно - до читачів поеми. Герой не вважає своїми ворогами тих, хто його чує. Висновок про слухачів і його ставлення до них можна зробити з наступних рядків:
Душі моєї тихе сповідання -
Це все, що вам передаю, брати...
4. Зображення суспільства. В "Олені" зображено насправді дві людські спільноти. Одна - карпатські мешканці. Вони не втікають від праці, поважають свободу, мають таланти до художньої творчості і музики і не хочуть насмаперед власного збагачення:
Прагуцульські племена
Люди роботящі
Обровляли землю там
Корчували хащі.
Гарні ставил хати
Храми будували.
Чарувала скрипка їх
Плакали цимбали.
...
Бо то музика - душа
Клич до непокори!
Так співають так живуть
Всі гуцульські гори!
...
Мудрі люди там, і їм
Золота не треба.
Найочевидніший представник такогоо суспільства - батько одного з героїв, Василька, який гине від негативного короля і отже Василько не лише звільняє Оленя, а й мститься.
Друга спільнота - оточення короля - з очевидністю корислива.
Графи, принци, паничі,
Слуги, пажі, кловни -
Б'ються, повзають, пищать -
Божевілля повні.
Той пролазить уперед
Хробаком, той - рачки.
Кожен хоче більше взять
Золотої трачки.
У "Поєдинку" суспільство Риму зображене як глядачі в Колізеї, з очевидністю негативне.
Побиті звірі - боїща останки -
дивились люто більмами вельмож.
Звапнілі від страху патриціанки
Були, як бюсти на бар'єрах лож.
...
Цирк гнівався і закипав злобою,
Хтось там прокльони кидав нам свої,
Хтось реготався з нашого двобою -
Не гладіатори, а шахраї!
Хтось там підскакував, мов на котурні,
Бив дошкою в підлогу кам'яну.
Як вбитися і вмерти - вчили дурні,
Розбуджені й рожеві після сну.
Гудів безладно Колізей, мов ринок.
Стихав, свистів, як вихор уночі.
Хитався і горів наш поєдинок,
Немов на вітрі полум'я свічі.
"Середня" фігурка в "Олені" - "чоловічок", який не належить до жадібного королівського двору, але відбирає золоті роги за їжу для оленя. Сюди ж належить оточення "чоловічка".
5. Зображення негативного монарха. У "Олені" безумний король зображений детальніше. Він - вбивця батька Василька, він вваає, що має право поневолити Карпати, він звертається і до оленя, і до Василька, виголошує монологи. Зображення Нерона - значно стисліше, можливо, тому, що це - історична особистість, зображена і в художній літеатурі, тому про неї читач уже має уявлення:
Лежав у позолоченім кориті
Нерон з обвислим, змореним лицем.
Його обличчя, як павук, булькате,
Висіло непорушно в сітях сну.
Невже я мусив кров'ю тут стікати
Щоб розбудить його на мить одну?!
"Розп'яти їх!" - сказав Нерон глумливо.
Епізод в "Олені", коли король бере Василька на службу пажем примусово, за те, що Василько своєю грою не давав йому спати, може нагадати "Давню казку" Лесі Українки. Короля, так само, як і лицаря Бертольда, дратує заклик до свободи у творах, які він чує, але Бертольд дає поетові вибір: придворний поет або в'язень. Король не дає Василькові вибору: він має стати пажем, щоб грати те, що король накаже. Василько користується цим, щоб визволити оленя, і виявляється хитрішим і від короля, і від поета з "Давньої казки".
6. Головні герої - друзі. У кожному з творів пара головних героїв - друзі, справді віддані один одному, старший і молодший. В "Олені" золоторогий олень має вважатися старшим у парі, хоча фактично він має бути молодшим, адже він - тварина і має бути млодшим від шлопця за кількістю років. Василько лишається підлітком на весь час дії казки. Нам повідомляють, що він прожив загалом 200 літ і по тому потрапив на небо, а олень лишився жити на землі сивим. Отже, золоторогий олень - безсмертний.
Про особисте життя героїв. Те, що олень має вважатися старшим з двох друзів, доведено його любовною історією. У оленя є нещаслива історія кохання, у Василька немає зовсім ніякої. Чомусь Василько не намагається знайти собі кохану дівчину, його родина по смерті батьків - лише олень. До "Поєдинку" було б дуже спокусливо впустити тему гомосексуалізму, що відповідало б зображенню життя в стародавньому Римі, але, зі зрозумілих причин, - ні. Молодший гладіатор для старшого - і брат, і син. Проте старший гладіатор під час розповіді про бій робить обмовку:
Сумнішої не відав я облуди,
Як наша бійка. Під удар меча
Я серце підствляв. Цілункам груди
В коханні підставляє так дівча.
Отже, він має якийсь досвід, про який, вмираючи, згадує, але не розповідає.
В обох випадках молодший друг припиняє неволю, свою і старшого. Василько, виявляючи розум, організує втечу з королівського полону, свою і оленя. Молодший герой-гладіатор помилково наносить удар старшому, припиняючи їх удавану бійку, а потім вбиває себе.
У "Олені" героїв єднає їх дружба, що виникла з самоти (у золоторого оленя була кохана, але покинула його). Для "Поєдинку", окрім дружби, головне, що єднає героїв - вітчизна. Вони обидва - скіфи і планують втекти з Риму.
У жодному з творів немає очевидного популярного поділу пари героїв "трагік і комік". Можна твердити, що обидва вони за складом характеру - радше трагіки. Можна твердити, що у "Поєдинку" молодший герой - радше комік (він більш легковажний), який за логікою ролі має скінчити трагічно (що так і відбувається).
Золоті роги, від яких олень не може відмовитися назавжди, можна розглядати як аналог таланту, яким володіє музика Василько: таланту не можна віддавати, це буде зрадою себе. Гладіатори мають талант до бойового мистецтва, але мають відмовитися від нього принаймні на час - щоб не бути зрадниками своєї дружби, не вбити друга за наказом Нерона.
Висновок. "Золоторогий олень" написаний 1965 р., а його нова редакція - 2013 р. "Поєдинок" написаний 1973 р. Можна твердити, що фінал "Поєдинку" - це помста реалізму за щасливий кінець попередньої казки. Але разом з тим ця помста позбавляє героїв-названих братів від подальших страждань і зокрема - від зради своєї вірної дружби заради задоволення глядачів у Колізеї. Герої таки стають переможцями над суспільством, не вартим поваги - як раніше ними стали золоторогий олень та його друг, музика Василько, в казці.
18-19.04.2026
ID:
1062284
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 12.05.2026 17:20:32
© дата внесення змiн: 12.05.2026 17:20:32
автор: Валентина Ржевская
Вкажіть причину вашої скарги
|
