Хоч ра́зом, хоч разо́м,
Ми все одно по різні
Засади стоїмо,
Порозумітись як?
А, може, це вже дно,
І краще б, як в дитинстві,
Сприймати, що дано,
Як неба божий знак?
Хоч ра́зом, хоч разо́м,
Ми ніби ворогами
Останні роки знов
У світі стоїмо.
А, може, ну його, -
Ми ж діти тої мами,
Що нам дала любов,
Повагу до життя,
Яке у нас одне,
Не поділити навпіл,
Як сонце чи вода,
Як зорі в небесах.
Тож славімо його,
Й ніхто не забуває,
Єдиної родини,
Де сестру любить брат.
11.05.2026 23:50
ID:
1062242
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 11.05.2026 23:58:28
© дата внесення змiн: 24.05.2026 00:15:15
автор: Talia
Вкажіть причину вашої скарги
|
