Я вдячна Богу за життя,
За кожен день і почуття.
За сили, що давав Він нам,
Наперекір усім вітрам.
За все, що разом ми пройшли,
Якими б терни не були.
За діток наших і тепло,
Що попри біль у нас було.
За ту турботу, що плекав,
Коли мій спокій цінував.
Мінились маски на вустах,
Ховався розпач у гріхах.
Сьогодні ніжний і палкий,
Ти сяєш, наче золотий.
А завтра — хижий, як шакал,
Що прагне тільки на потал.
Для іншої фальш прибережи,
Своєю правдою живи.
Прощала зраду я й не раз,
Та, мабуть, досить вже образ.
Якщо не любиш — відпусти,
Щоб було все, як хочеш ти.
Покірною була, як те ягня,
Та я не тінь твого вбрання.
