Найтяжчі дні земного тут життя,
Щира молитва та в саду, до Бога,
І на Голгофу жде страшна дорога,
За гріх людський чи буде каяття?
Всі чуда, що творив тут на землі,
Враз всі забули й повели на страту,
Ридала лиш в скорботі Божа Мати,
Лиш свята кров стікала по чолі...
О, люди. люди, хто для вас тут Бог,
Чому з гріхами всім так легко жити,
А Син так щиро вас просив любити,
Не мав би й гріх над вами перемог.
Він ніс хреста , Він падав там в путі,
На тім хресті були гріхи від людства,
Його любов пробачила відступство,
Проклавши шлях до Вічності в житті.
Ти, Боже, чи пробачиш нам цей гріх,
Що Сина Твого всі вели на плаху,
Та молиться за грішних Божа Мати,
Якби з нас кожен не грішити зміг.
Галина Грицина.
