Поки темрява серед ночі не спить,
Споглядає на вкинуті руни.
Чи ти будеш моїм хоч на мить?
Післязавтра?
Чи після закритих зіниць?
Чи ти будеш?
Поки осінь ломиться в вікна,
Осипаючи їх листками.
Листування з тобою ночами,
До перших закритих зіниць.
До непрочитаних:
"Ти там що уже спиш?"
Поки темрява серед мокрої вулиці,
Танцює калюжами вальс.
Потаємні думки підіймають голову.
І ти непомітно для себе,
Вже ловиш їх такт.
І танцюєш у клятих туфлях,
Той триклятий осінній вальс.
