* * *
Мої пісні, моя ти страдна муко,
чому рветеся виром із душі?
Несу ж бо я їх непосильним в’юком
чрез спеку липня й вересня дощі.
Несу, щоб дарувати добрим людям
й запал душі цим вповні передать –
нехай найкращі почуття розбудять,
аби у них розквітла благодать…
Та кожен з тих, хто серце щире має,
хай принесе хоч щупку на вівтар
краси духовної – весни розмаю…
І щезне зло – душ схиблених тягар!!
22.03.2026
Із великою вдячністю моїм співаторам-композиторам і виконавцям
Володимиру Сірому та іншимі виставляю озвучені пісні на мої слова.
Особлива дяка за кліпи, підготовлені і люб'язно подаровані нам
Олею Калиною.
ПО-СЛУ-ХАЙ-МО Ж, ЯК ЗВУЧАТЬ ПІсНІ
РІЗНИХ КОМ-ПО-ЗИ-ТО-РІВ І ВИ-КО-НАВ-ЦІВ![/i>
На роботі....
На відпочинку в Криму...
В бою... за правду!
[youtube>[youtube>" frameborder="0" allowfullscreen>" frameborder="0" allowfullscreen>
І
О ось і...осінь!
...Але ще не вечір!)))))
Але, що б там не було...
Але ж...
Не тільки чорнобривці плачуть... у час війни.
Але віірмо -щастя гряде:
Дякую тобі, Олексо,за твої чудові твори. Всі вони написані від душі, що й торкають людських душ глибинними темами.
Хтось сказав так: Тримайся, друже,все пройде, та пам"ять швидко віднайде й не дасть забуть..
Дякую, Лесю, за розумыння і підтримку! Пасквілянтам рот не закриєн: така у них мета чорніша чрної землі... Але чому одна вівця повиееа стадо псівати, і з якоїрлдпчі!