Чи справді є любов на світі,
Чи це лиш вигадка людей —
Хімічний вибух, що розквітнув
І гасне в тиші днів й ночей?
Чи, може, це не полиск миті,
Не любість, кинута в вогонь,
А тихе світло, що в зеніті,
Зігріє дотик двох долонь?
Не в клятві, кинутій на вітер,
Не в блиску миті навмання,
А в тихім світлі теплих літер,
Що шепчуть ніжно почуття.
Бо, може, це не тільки спалах,
Чи іскра, перший подих, злет,
А щось, що зріє в тихих справах
Й малює пристрастю сюжет.
І, може, істина проста є,
Хоча її не зважить час:
Любов існує доки двоє
Щодня знаходять її враз.
08.02.2026