Лист:
Я тебе потурбую, не проти?
Я ненадовго, лише на хвилину.
Сумно бачить тебе без роботи,
Мабуть, малу відчуваєш провину.
Ну що ж – я включаюся в січу –
Без мене, як бачу, ти нічого не вартий!..
Слухай, прислухайся – я навчу:
Змінюй роботу і пострижи свої патли!
Що це за одяг, де твоя праска?
Ганьбити надумав себе відпочинком?
Я не дозволю – це ледарів ласка.
Ганчірку в зуби й прибирати в будинку!
О, твоє діло недостатньо й хороше,
І ти недостатній – вперед, здобувай!
Кажеш, втомився, не треба вже грошей,
Машина – не треба? Хай буде трамвай.
Кусай свої щоки, гризи свої нігті,
І пристрасті більше – справжній невроз!
Не маєш конфліктів? Створюй конфлікти,
Вивчай різні мови, окультизм і гіпноз.
Ти що, відчуваєш від мене оману?
Нікому ні слова! Хіба ж ти в нас нитик?
Тримайся, я до тебе не раз ще загляну.
Підпис:
Твій внутрішній критик.