Моє ім’я…
Я – країна невимовної свободи,
Славний спадок пращурів святих,
Крізь поневіряння і незгоди,
Поступ мій не збився і не стих.
Я потужна, справжня і незламна,
Загартована в одвічній боротьбі,
В герці із брудними ворогами,
Вічну славу звершую собі.
Зрощена з прадавнього коріння,
Що насіяли ще славнії діди,
Гідно і без докорів сумління,
Впевнено крокую до мети.
Не важливо в кого які статки,
Не важливо бідний ти чи ні,
Я – земля духовного достатку,
З іменем Господнім на чолі.
В океані сповненому лихом,
Впевнено тримаю я штурвал.
Падала в багно імперська пиха,
Ворог підлий п’ятами кивав,
Та вдирався знов і знов без тями –
До відплати кликала земля!
Я в історію кривавими рядками,
Вписую що раз своє ім’я!
Крізь віки щоразу я доводжу,
Що не вмерла досі, я – живу!
Я могла, продовжую і зможу,
Вести нескориму боротьбу!
Війн страшних обвуглені століття,
Не зігнули мій тендітний стан,
Не знайдеш ти іншої у світі,
Бо моє ім’я – Афганістан!
