Ось відлу́нням в небі стоголо́сим
Пронесли́ся крики журавлів.
Привітали з неба ранню осінь
І понесли смуток на крилі.
Ту журбу, що промайнуло літо
І пора збиратися в політ,
Із домівки птахам перелітним
Згадку нести, сховану в крилі.
Бо десь там, дале́ко на чужи́ні,
Бу́де гріти їх своїм теплом,
Що десь тут у рідній Україні
Їх чекають верби за селом.
Їх чекає тут струнка тополя,
І могутній дуб, й розлогий клен,
І рілля поо́раного поля,
І хлібів широкий житній лан.
Бу́де з ними згадка цілу зиму
Додавати сили в чужині́
Й зігрівати мрію ту єдину,
Що верну́тись зможуть навесні.
Гарно 
