Луна п'є тишу насолоди,
Пiд вiї заглядає їй.
Було написано по роду,
Мене вiдслiдкувати в нiй.
В мережi стомлених очей,́
В обiймах рук у музи,
Де я, спiлкуюся iз нею,
Аж, свiтло б'є в напрузi.
У тропiках своїх амбiцiй,
Високоградусних листiв.
У спогадах, де юний лицар,
Мене у Києвi зустрiв.
А небо - сяє. Сонце сходить -
Це значить, що пшениця вродить.
