Днями я прийшов до того
Й розтлумачив як зумів,
Що перша жінка - то від Бога,
Яку в юності зустрів.
І, за Всевишнього бажанням,
Знайшов найкращу із перлин,
Та окрилений коханням
Дійшов до пристрасті вершин.
Ну а друга, кажуть люди,
І праві мабуть вони,
Ніжно схилиться на груди
Із мандатом сатани.
У такої білосніжки
Стіни будуть і горох.
Й проявлятись будуть ріжки,
Найчастіше - у обох.
Ну а третя, ради Бога
І усім чортам на зло,
До тих пір як буде змога,
Даруватиме тепло.
Й світла зоряна доріжка
Приведе у свій "барліг".
Й буде стіл, і буде ліжко,
Й добрий ангел біля ніг.
Хай буде мир!
