Дівча стоїть й тихенько плаче,
А Хлопець, той радіє й скаче.
Й Вона, біля очей хустина,
Одна виховувала сина.
Не рік чи два , четвертий рік,
Для когось день, для неї вік.
Два тижні буде Він - відпустка,
А далі знов чекання - пустка.
А далі знову довгі ночі,
Та тихо виплакані очі...
Нескоро вернеться, без зміни,
На фронті бач, нема заміни.
А Той з апломбом заявляє,
Підстав для хвилювань немає...
Всі хто в окопах і при зброї,
Всі Патріоти і Герої.
Ніхто крім них, вони лиш зможуть,
І ворогів всіх переможуть.
Отож, нехай сидять без зміни,
Навіщо їм оті заміни...
Красиві ті слова, солодкі,
Та пам'ять дуже вже коротка...
Згадай предвиборну ту мить,
Волав, що зможеш зупинить,
Війну, то як два пальці. - дати,
А бач, не на роялі грати...
Тож не збирать потрібно Ставку,
Збирись тихенько й йди в відставку.
В. Небайдужий.
Серпень 2025 р.
ID:
1045272
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Драматичний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Громадянська (патріотична) лірика
дата надходження: 08.08.2025 09:10:05
© дата внесення змiн: 08.08.2025 09:10:05
автор: Небайдужий
Вкажіть причину вашої скарги
|
