сумніви паяють не тебе,
ти не той, хто скрашує свій вечір
на щербатих сходах АТБ
із фугасом крафтової сечі
<
крах екзистеційних міркувань -
таргани у черепній коробці_
іскра божа, спалахнувши в оці
спалить їх_ чи вже спалила_ глянь
<
чи не ти впізнаєш саме цю
шаблезубу вжалену самицю
целюліт_ драглистісь холодцю
ця ліліт біля голок копиці
<
нагородний глок лоскоче дно
жриці споконвічного падіння
в просторі - тужавий сміх сумління
хто його почує - все одно_