В лузі річенька шумить,
Наче пісня та.
В ній водиченька біжить
Чиста і свята.
У водиченьці пливуть
Рибоньки малі
І великі, що живуть
В ній, як на Землі
Ми із вами живемо.
Річка – їхній дім.
Це її ми так звемо
Всі на світі цім.
Річенька удаль тече.
Тепла в ній вода
В час, як сонечко пече,
Мов сковорода,
Що стоїть в нас на вогні,
І холодна в час,
Як мороз. У теплі дні
Полюбляють в нас
В ній купатись малюки
І дорослі теж
Плавають в ній залюбки.
Люди ж також все ж.
Річенька із потічка
Має зачин свій.
Потічок колись. Ріка
Нині. Світ у ній
Цілий криється. Весь світ
Водний у ріці.
Шлють їй пристрасний привіт
Сонця промінці.
Падає у неї сніг,
Дощ. Від них стає
Більшою. Води у ній
Більш тоді вже є.
Євген Ковальчук, 10. 08. 2021
