maniae infinitae sunt species



сумніви  паяють  не  тебе,
ти  не  той,  хто  скрашує  свій  вечір
на  щербатих  сходах    АТБ
із  фугасом  крафтової  сечі
<
крах  екзистеційних  міркувань  -
таргани  у  черепній  коробці_
іскра  божа,  спалахнувши  в  оці
спалить  їх_  чи  вже  спалила_  глянь
<
чи  не  ти  впізнаєш  саме  цю
шаблезубу  вжалену  самицю
целюліт_  драглистісь  холодцю
ця    ліліт  біля  голок  копиці
<
нагородний  глок  лоскоче  дно
жриці  споконвічного  падіння
в  просторі  -  тужавий  сміх  сумління
хто  його  почує  -  все  одно_
 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044583
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2025
автор: Ки Ба 1