У щоденній нашій метушні,
тіло прагне, досхочу, нажитися,
щоб збувалися мрії ,як у сні,
та забуваємо ми вклонитися...
Вклоніться Богу, Він дав вам життя,
і батькам вклоняйтесь, доки ще живі,
ранку, що настав, він є дня дитя,
ваше серце не зчерствіє у журбі...
Діти наші в житті також спішать,
у днях шукають тілу насолоди,
поклони ваші, може, їх навчать,
що лиш любов - вершина нагороди...
І вклоняться вони в пошані вам,
хоча б в думках, у доброті сердечній,
і ранкам,що дають початок дням,
і милості Господній, безкінечній...
ID:
1044523
ТИП: Поезія СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний ВИД ТВОРУ: Вірш ТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 27.07.2025 15:46:32
© дата внесення змiн: 27.07.2025 15:46:32
автор: Межа реальності
Вкажіть причину вашої скарги
|