У щоденній нашій метушні,
тіло прагне, досхочу, нажитися,
щоб збувалися мрії ,як у сні,
та забуваємо ми вклонитися...
Вклоніться Богу, Він дав вам життя,
і батькам вклоняйтесь, доки ще живі,
ранку, що настав, він є дня дитя,
ваше серце не зчерствіє у журбі...
Діти наші в житті також спішать,
у днях шукають тілу насолоди,
поклони ваші, може, їх навчать,
що лиш любов - вершина нагороди...
І вклоняться вони в пошані вам,
хоча б в думках, у доброті сердечній,
і ранкам,що дають початок дням,
і милості Господній, безкінечній...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044523
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2025
автор: Межа реальності