Кожна неповторна мить
Нашого життя,
Що невпинно все летить
Птахом в майбуття.
Ні, не зможемо спинить
Ми її повік,
Доки тягнеться, мов нить,
Наш життєвий вік.
І коли не буде нас,
Як припиним жить,
Буде проминати час,
Часу кожна мить,
Доки світ є, на якім
Всі ми живемо,
І тоді, коли на нім
Раптом помремо.
Інші будуть в ньому жить
Люди чи ще хтось,
А також – як слід робить,
Щоб не довелось
В ньому вік свій коротать,
Тобто лиш тужить.
Будуть добре працювать –
Будуть добре жить.
Лихо праця віднесе.
Все воно піде.
Праця щастя принесе,
Що так кожен жде,
Як настане, як прийде
Та жадана мить,
Та до тих усіх, хто йде.
Тим лиш пощастить.
Часу ж байдуже, ким є
Ти на світі цім.
Хто працює, тим дає
Щастя він на нім.
Євген Ковальчук, 06. 07. 2021
