Єдинородному Сину Отця,
Судді всіх, Христу,
і Пречистій Марії —
з серця присвячується
«З серця вирвалось
слово благе...»
(з вечірнього Богослужіння)
Коли ще душевний — слова приступають
й мов душать й поезій благають...
що ж! сила душі і слова вириває!
Я знаю щО небо душі!!
і співаю
і бачу що — дивиться небо!
І знаю-співаю
літав — і літаю
літав — і літаю
а небо співає
то небо —
хай дивиться — голубі очі —
як син є Небесний
хай очі синіють від духу —
хай Небо
й співає пророче!
що ж! я —
що лиш знаю — співаю...
що Бог — в серці дивиться в очі і —
схоче!
Все не те —
що «стою і гадаю
чому не літаю...»
І молись — аби слово до раю
з серця слове благе
і наге!
і дорожчого сього нічого не знаю
хоч тілом
хоч духом
(все благе і наге!)
цільний Бог! цільне й Небо чи в серці (?)
в чистім диханні в Богові —
яке це тепер дороге!!!!
09.09.2025,
Київ —
третій вибір Богородиці