Нема ілюзій, бо для них – не час.
Безмежжя неба нині без кордонів.
І ми в надії звісно лиш на нас
під свист ракет і під гудіння дронів.
І поки хмари тиснуться в одне,
аби сховати хиже оніміння.
Вітрами злими з ночі дме і дме,
і кидає ропеченим камінням.
Та нам не вперше: жити поміж них
навчились люди і одвічна ява.
Прощаємо незрячих і німих.
Й тримаємось - нема на інше права!
10.09.2025 р.
