Плаче тихо тендітна нудьга,
Дух супротив - регоче кориці,
А на давніх іконах шульга,
А на нових весна і щериця!
Зрониш сльози у рясну росу,
У волошки весільного краю,
Де ховає безноса косу
І коза козака поганяє,
Під дзвінкий і колючий мотив
Що зривається грати у довгу,
Від лунких кришталевих мостів
У натхненне і невиліковне...
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=mNMzvIl3Tqg