Б’ється серце у мені
Цілі ночі, цілі дні
Протягом життя всього,
Хай й не чую я його
І не бачу, та воно
Є. Мені воно дано
Лиш одне, як і життя.
Маю в ньому почуття,
Що, як я, у світі цім,
Завжди мешкають у нім.
Завдяки йому живу
Я на світі наяву
Так, як, люди, кожен з вас,
Доки проминає час
Наш життєвий на землі.
В ньому радощі. Жалі
Не впускаю в нього я.
Радощі в нім, як сім’я,
Мешкають. Вони у нім.
Серце – їхній рідний дім.
Двері серденька свого
Протягом життя всього
Відчиняю я для них,
А від почуттів сумних
Замикаю їх в ту ж мить,
Як посміють підступить,
Щоб у нього не ввійшли,
А щоб серце обійшли
Тишком-нишком, крадькома,
Так, немов його й нема.
Євген Ковальчук, 20. 09. 2021
