Гарячі долоньки кленового листя,
А в липи листочки - сердечка ясні.
Стоїть горобина в червонім намисті,
Немов наречена, що на виданні.
Береза карбує коштовні монети,
Всі вищої проби, під сонцем дзвенять .
Виконує вітер мінорні сонети,
На тих павутинках, що в осінь летять.
Так гарно, так сонячно і урочисто,
Здається, весь світ зупинився й мовчить.
І чути, як вічність ступає по листі,
Як мить проминає, і час шелестить...
