| |
| Зараз на сайті - 1 |
|
Немає нікого ;(...
|
| Перевірка розміру |
|
|
|
honeypot
|
ВІтер
У вербові коси заплітав волошки,
Небо усміхалось, стало синьо трошки.
У кленовім листі заспівав тихенько,
Шепотіли хмари: "Гарно як, рідненький!"
У гіллі ялини таємниче дуже,
Вітер віти гладив: "Мій колючий друже."
Зазирав ласкаво в хатку на смереці,
"Скоро відлітати", - нагадав лелеці...
ID:
1050083
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 23.10.2025 21:03:11
© дата внесення змiн: 23.10.2025 21:03:11
автор: Марія Демянюк
Вкажіть причину вашої скарги
|
|
| В Обране додали: |
|
| Прочитаний усіма відвідувачами (14) |
| В тому числі авторами сайту (0) показати авторів |
| Середня оцінка поета: 0 |
Середня оцінка читача: 0 |
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
|
|
| ДО ВУС синоніми |
Знайти несловникові синоніми до слова: ОповзеньЮхниця Євген: - Знайти несловникові синоніми до слова: ВідчуженняEnol: - Знайти несловникові синоніми до слова: візавіПод Сукно: - ти
|
|
|
Нові твори |
|
|
|
|
Обрати твори за період:
|
|
