Ми всі тримаємось війні наперекір, планую у село до тата й мами, пройдусь по вулиці, загляну в кожен двір, та сумно мені буде до нестями... Життя пробігло стрімко наче мить, на вулиці було людей багато, ну а тепер пройшов й душа болить, прийшлося багатьох вже поховати... У праці від зорі і до зорі, були родини і життєві плани, перед очима в кожному дворі, всміхаються мої односельчани...