Односельчани

Ми  всі  тримаємось  війні  наперекір,  планую  у  село  до  тата  й  мами,  пройдусь  по  вулиці,  загляну  в  кожен  двір,  та  сумно  мені  буде  до  нестями...  Життя  пробігло  стрімко  наче  мить,  на  вулиці  було  людей  багато,  ну  а  тепер  пройшов  й  душа  болить,  прийшлося  багатьох  вже  поховати...  У  праці  від  зорі  і  до  зорі,  були  родини  і  життєві  плани,  перед  очима  в  кожному  дворі,  всміхаються  мої  односельчани...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041434
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.06.2025
автор: Олег Князь