Прийде Великдень в Україну,
Задзвонять дзвони, де цілі,
А де міста лежать в руїнах,
Молитви будуть лиш німі…
Запалить свічечку матуся,
В хустині чорній , як смола,
В потоці болю сльози ллються,
В садочку вишня зацвіла…
А на столі окрайчик хліба
На склянці чистої води
Схилилась мати посивіла,
Шепоче тихо : « синку, жди»…
Обіймуть ангели крилами,
Усіх, хто втратив, не діждав,
А хтось повернеться до мами,
Зрадіє той, хто так страждав…
Прийдуть Герої, Героїні,
Обіймуть діток та рідню,
Весна всміхнеться Україні,
Крізь біль та сльози, крізь війну…
І запанує Мир усюди,
Згорить у пеклі ворог-кат,
І звідусіль вернуться люди,
О, Боже!…Скільки ж у нас втрат…
ID:
1035625
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 16.03.2025 21:24:50
© дата внесення змiн: 16.03.2025 21:24:50
автор: Н.Сенченко
Вкажіть причину вашої скарги
|
