Ти знаєш, як народжується вірш?
Ти ловиш мить, коли приходить муза?
І саме в той час, коли ти мовчиш,
В думках вірша малюються ескізи.
Тоненькі нитки звуків, потім слів
Сплітаються в єдину павутинку;
Відбитки мрій, прожитих почуттів
Живуть в думках і не дають спочинку.
А це так солодко: лиш вірити й мовчати
І про душевну зраду й про любов.
Це завжди ново й звично: відчувати,
Як розтікається по всьому тілу знов
Незрима течія прозорих фраз.
Вона проходить, наче жар, крізь тебе,
І так з вогню народжується враз
Легкий і чистий вірш, неначе небо.
заходь ще свіженькі читати 
