Світанок…ранок,
Холодна кава на столі,,
В небі серпанок,
Місяць ховається у млі,
Вузька стежина,
Ледь –ледь ясніє у листві,
В чому причина…
Ти не сказав, тих слів мені.
Ніжних, ласкавих,
Щоби вночі, лід розтопив,
Й зникла лукавість,
І лиш, одну мене любив.
У літню пору в травах,
Виводив вітер сопрано,
В нічних забавах,
Ми купалися привабно.
Та сумні очі,
Бентежать, й морозні нині,
Не став пліч-о-пліч,
Тепер не тішусь… і днині,
Чом зникла просинь,
Що серце так зігрівала,
Навіщо осінь,
Його, підступно забрала?!
.
15.11.2024 р
