Пишу, Україно, тобі я листа,
Яка ти красива , напрочуд проста.
Які в тебе щедрі, родючі поля,
Яка в тебе доля, зовсім не легка.
Пишу тобі, люба, як матері син,
Золоті в тебе руки, на те сотні причин.
Золоте в тебе серце і добра душа,
Така в цілім світі лише ти одна.
Сила твоя у родючих полях,
Надрах багатих і роботящих руках.
У відважності твоїх дочок, синів,
Мудрості вищих державних мужів.
Краса у горах та зелених лісах,
Синіх морях та безкрайніх степах.
У душевності твоїх народних пісень,
Квітучих садках з груш, яблунь, вишень.
Державний твій символ тризуб і стяг
Синьо жовтий, як небо у спілих ланах.
Код нації твій і величних звитяг,
Бісером вишитий на твоїх рушниках.
Доземно вклоняюсь, нене, тобі,
І ношу в кишені грудку землі.
Вже лелеки відлетіли в теплі краї,
А дочки й сини твої вічно живі.
Полягли бо ж за волю у запеклих боях,
Не порушивши ні клятву ні штабний наказ.
Летять Їхні душі по небу немов журавлі ,
А в полях битв вже цвітуть маки багряні.
Ще народить Україна дочок і синів,
Наш народ щоб буйним цвітом іще довго цвів.
Щоб святую нашу землю ніхто не топтав,
І під мирним, чистим небом ранок наставав.
Щоб лани тай колосились, годували світ,
І в Карпатах було чутно голос від трембіт.
Щоб лунала наша пісня ген аж через край,
Та настав в нас в Україні самий справжній рай!
ID:
1022402
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 17.09.2024 10:29:58
© дата внесення змiн: 25.05.2026 11:46:47
автор: Горбаль Василь
Вкажіть причину вашої скарги
|
