Пишу Україно тобі я листа,
Яка ти красива , напрочуд проста.
Які в тебе щедрі, родючі поля,
Яка в тебе доля, зовсім не легка.
Пишу тобі люба як матері син,
Золоті в тебе руки на те сотні причин.
Золоте в тебе серце і добра душа,
Така в цілім світі лише ти одна.
Сила твоя у родючих полях,
Надрах багатих і роботящих руках.
У відважності твоїх дочок, синів,
Мудрості вищих державних мужів.
Краса у зелених лісах, високих горах,
Синіх морях, та безкрайніх степах.
У душевності твоїх народних пісень,
Квітучих садках груш, яблунь, вишень.
Державний твій символ тризуб і стяг,
Синьо жовтий, як небо у спілих ланах.
Код нації твій і величних звитяг,
Бісером вишитий на твоїх рушниках.
До землі вклоняюсь люба я тобі,
І ношу з собою грудку рідної землі.
Вже лелеки відлетіли в теплії краї,
А найкращі сини й дочки вічно молоді.
Бо злягли за волю твою у важких боях,
Не порушивши ні клятву, ні штабний наказ.
В нашій пам'яті вони поіменно всі живуть,
А душі їх на полі битви маками цвітуть.