Пішли ви зоряним шляхом
Неспішно, матінко, у вічність.
Без вас хурделило у січні.
Без вас весніло за селом.
Вже й осінь стала на поріг,
Хоч літо все не відпускає.
А ви, матусю, там, за краєм,
Де обрій стежкою проліг,
І донесуть лише вітри
Луною голос ваш під вечір
Та крила хмаренят лелечі
Мені киватимуть згори.