Щось тут таке, аж гордість груди переповняє певно.
"Гостинна наша Україна,
Всім по заслугам воздає,
Ми марно мріємо про це.
Лани широкі, видно кручі
Та всі чомусь такі колючі,
Кусають завжди за живе.
Кордони всі чомусь закрили
І ні туди і ні сюди,
Родини взяли й розділили.
Невже це ми?
Оці барани,
Що пашуть зрання
До світання.
До нас і нам закрили в'їзд.
Брехню торочать, строчать, строчать.
Життя усім тут укоротять?
Границя кажуть на замку,
А ми в одвічному боргу.
І що тут скажеш.
Як колись:
-Молись!
Криві дзеркала навкруги
І ні туди вже, ні сюди.
Раби.
А кажуть рабство відмінили.
Вільні тут ті,
Хто вже в могилі.
Ми беззаконня ж боронили.
Людей ми тут,
Тут розділили.
На касти.
Класова нерівність
І споконвічна вже повинність.
І що скажіть тут є законним,
Тут вікове вже беззаконня.
Все наше тут чомусь в вогні,
Лиш заробляють на війні.
Страдаєм ми, страдаєм ми.
І ні туди і ні сюди.
