тобі майже тридцять один, чорт би тебе забрав!
і ніяк, і ніяк не знайдеш ти свій спокій
і тому, позаяк вибираєш фантоми
для хибних забав
все одно, все одно повертаєшся в воду
тобі майже тридцять один, хай тобі буде грець!
ця сумарна огида, відраза від подиху моря
але компаси брешуть, і в зорях все зовсім не те
все одно, як Харон, ти веслуєш і линеш до горя
поясніть, поясніть! на́що я ще стою?
за які теореми й закони чіплятися варто?
повернувся до світла, і побачив це пекло вогню
що вдавало із себе те́пле сонячне сяйво?
але досить вже, досить, я правда так довго не спав
і не бачив земель, куди мене виніс підступний приплив
я не знаю, як вам - а от Василь Симоненко казав:
"На цвинтарі ілюзій уже немає місця для могил".
