Ось матінко зажурена, сполохана Вдивляється в заплакане вікно. Зітхає: - "Десь синочок мій...". Непроханий Туман війни застиг густим вапном. Холоне сад без співу солов"їного, Стежиною кульгають хмарні дні. Від болю серце тліє безупинного В нещадному, пекельному вогні... 2019-05-09
ID: 961729 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 03.10.2022 12:16:29 © дата внесення змiн: 03.10.2022 12:16:29 автор: svetyaric
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie