В ту мить ти був таким яскравим
І так здавалося мені,
Весь всесвіт зник у тім вогні,
Все стало раптом нецікавим.
А світло йшло лише від тебе
І майже зупинився час,
Кохання закрутило нас
В танку не в залі, а у небі...
Хмарин торкалися пуанти,
Згас під ногами цілий світ
І тільки неба оксамит
Й зірок холодні діаманти.
Хай все залишиться таким...
Ця святість першого кохання,
Всі обіцянки і заклання
Й солодкий поцілунків дим.
