Знов шелестить між листям вітер,
Знову болить немає ліків,
Знов розійшлись і не збулося,
Невже все лиш сном тільки здалося.
Ніч відпустила далекі зорі,
Як же багато таких історій,
Сумно бринять у серці струни,
Йому так важко тепер заснути.
Там у її сні блукав,
Ковдрою теплою вкривав.
Хоч мить повернути назад,
Заспівати їй ще сотню балад,
Показати де сходить зоря,
Заблукати у її очах.
Ніч відпустила вже зорі.
Це одна з тих сумних історій.
Ніч допоможи мені,
Покажи як вона спить уві сні.
Вам так пасує такий насичений і різнобарвний ліричний стиль. Цей сум... я його відчуваю ледве не шкірою. Подобається дуже. Ви дійсно мабуть дуже багато працювали, щоб досягти цього еффекту. Ви - Молодець!
Mezu Svitlana відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А я вже і було забула про цю пісню. Тре буде таки повторити якось) Дякую
Їх сила - в ніжності і жіночності.Дуже подобається. 
