Отче, батьку, прийди та порятуй мене.
Лише шепотінням
Або простою ненав'язливою порадою,
Яку кидають ненароком,
А вона спрацьовує.
Я так довго не бачила тебе,
Та коли настане ця внутрішня зміна,
Я вже не відповім.
Засяду в тому домі,
Він, як той рупор, заклинач
Змій, але раптово вмовляє закидати
Їх камінням.
Він стає мереживним осіннім
Садом,
Усі стіни в ньому - в масному багряному слові.
Раптом дім зиміє,
Стає беззвучним,
Без колишньої статики,
Без занепокоєння.
P. S. https://youtu.be/LIY6JmPIPe4
