Мій дощ, твоя пісня для мене ніяк не згаса -
Травневих світанків, вечірніх дібров забава.
Мій буревію, ти з фоліо полоса,
Між колоссям і цвітом – ти кована сталь іржава.
О сонце моє, золотавої осені жар,
Лети, наче птах, де нема перепон для свободи.
Ти літніх надій і грудневих поразок владар -
Зумій віднайти заховані часом клейноди!
