Ох ще тоді коли була моя любов
Вона по морю, і ж лише мов вітер
Пропливла у якусь собі таємну даль
І ж нічим, й нічого і ніяк, за край
А в душі по два різні береги
Розлився тихий біль: "- то життя"
Іж так він мене в тій темноті обпік
Що й не знав як жаль, як відійшла, в жаль.