Зорі в верби падали згори,
Місяць за хмаринку зачепився.
Нахилився рогом до води,
Й привидом у плесі розчинився.
*
Тут малим викопував в’юнів,
Животить ця річечка і досі.
Засинав з піснями цвіркунів,
Й казкарі приходили у гості.
*
В хаті було затишно й тепло,
Світить... без вікон осиротіло.
Тріпотить серденько і перо,
То душа напевне зосеніла.
Приспів:
В долах прокидалося село,
В трави дзвоном сипалися роси.
Тремом дзюркотіло джерело,
З хвилювання втриматись не взмозі.
