Браїлів! Браїлів! Містечко чудове,
Його не забути ніколи мені,
Прожити без нього можливо і можна,
Зізнаюся Щиро, що це не мені!..
"Містечко чудове," - писав Забаштанський,
Словами від Бога чудові вірші,
Його знав Хмельницький,
Творив в нім Чайковський,
І там зустрічався з ним Клод Дебюсі...
А ще краєвиди чарують красою,
Про нього і пишуть, й співають пісні...
Браїлів! Браїлів! - Над річкою Ровом,
Тебе не забути ніколи мені...
І парк незрівнянний, палац в нім величний,
І плеса на річці, і неба блакить,
І вулиці, й річка, і церкви, й каплички,
Не можна, повірте, все це не любить!
Кар"єри й заводи, і фабрика швейна,
І дар Божий - люди, чудові, й прості,
Усі працьовиті і щедрі, й гостинні,
Залюблені в місто, хоч вірте, хоч ні!
Натхненно працюють, плекають надії,
Всього, що є в місті, чудові творці...
Я там і жила, й працювала у школі,
Й було там комфортно мені і сім"ї...
Браїлів! Браїлів! Містечко чудове,
Хоч я і давно вже у нім не живу,
Його я забути ніколи не зможу,
Воно моє рідне й красиве мені,
Там друзі є в мене чудові, цікаві,
У снах я все бачу й в уяві своїй...
Живе у містечку сестра двоюрідна,
І я ще надіюсь поїхать туди,
Пройдуся до річки, загляну у школу,
Додасть це наснаги і сили мені...
ID:
892003
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 17.10.2020 21:40:57
© дата внесення змiн: 17.10.2020 21:40:57
автор: геометрія
Вкажіть причину вашої скарги
|
