Ну то й що, що завтра стане з нами?
Не роби з нічого переляк.
Так, ми всі розчинимось між снами,
В землю закопавши тіла фрак.
Янголи заплачуть довгокосі
(але то робота в них така),
Пам’ятай, що ми живі ще досі,
Хай життя не варте й мідяка.
Хай роки проходять табунами,
Може в пекло, а можливо в рай,
Не питай, що завтра буде з нами,
Не питай, я прошу, не питай.
