І сум мовчить... І біль німий...
А серце... серце не змовкає,
Рве груди, в стогоні кровить
Та душу, наче лезом, крає...
І вже немає вороття...
І тільки ім'я... Тільки фото...
І хрест... кінцем його життя...
І небо плаче, бо не може
Глядіти матері печаль...
Цей сум, цей біль... Уже не може
