Можливо через безліч літ
Моя душа відродиться в новому тілі,
І будуть знову заметілі,
І небо, й сонце, й божий грім...
Можливо й буде все по тім,
Та я не буду вже щасливим
Ні навесні, ні в літні зливи,
Під тихим снігом чи дощем.
Застрягне в серці вічний щем,-
Бо десь заблудимось на небі
І в горі житиму без тебе...
