Сиділа на гілці стара горобчиха,
Про щось гороб"ятам цьвірінькала тихо.
Маленькі, сіренькі, пухнасті клубочки,
Здавалося, слухали матінку мовчки.
"Мої діточки, ви похожі на тата.
Сім"я в нас не бідна, але й не багата.
Щоб вам не пропасти "за цапову душу",
Про досвід життєвий я мовити мушу.
Життя гороб"яче страшенно коротке,
Нервове, мінливе, лихе, несолодке.
Ніколи не знаєш, чи знайдеш ти їжу,
Чи зловить котяра підступний і хижий."
"Матусю,- запитує горобенятко,-
Куди це поїхав наш люблячий татко?"
"Подався татусь у далеку дорогу,
Щоб десь заробити сім"ї на підмогу.
У нас, на подвір"ї, вже нічого їсти.
Вдалося котові тут владу посісти.
Ваш татко був з кумом, та кум повернувся,
А мій чоловік у дорозі спіткнувся,
Потрапив у пастку до хижого звіра.
Згубила його небезпечна довіра.
На слово повірив нечесній людині
І замість прибутку лежить в домовині.
А кума учора забрали в солдати.
Залишилась донька, дружина і мати.
А донька його на голівку слабує,
Та грошей немає. Ніхто й не лікує.
Зарплата і пенсія їхня - копійка.
Їх злидні обсіли і давлять, мов змійка.
А що у дворі кожен другий бідує,
Сердешну сім"ю вже ніхто не врятує.
Я дам вам пораду. Послухайте, діти,
Тримайтеся гурту, щоб витерпіть біди,
І будьте завжди обережні і пильні,
До влади котів не занадто прихильні.
Жадоба до грошей в суспільстві панує
І нас, горобців, тут ніхто не шанує.
Заради прибутків, амбіцій і влади
Воліють вельможі й планету проср...
Стара горобчиха зітхнула тихенько.
Поволі сльозинка скотилась легенько.
Принишкли на гілці усі гороб"ята,
Журились, що втратили доброго тата.
ID:
805379
Рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата надходження: 03.09.2018 18:57:39
© дата внесення змiн: 03.09.2018 18:57:39
автор: Leskiv
Вкажіть причину вашої скарги
|
